Пасивування нержавіючої сталі
Що таке пасивування? Для чого застосовують цей процес?
Ні для кого не секрет, що нержавіюча сталь є міцним та відносно дороговартісним матеріалом, який володіє унікальними властивостями. Вона має добрий захист від корозії завдяки своєму складу. «Нержавійка»,- так її ще називають в народі, містить сплав заліза та хрому, відсоток останнього може досягати 30, тоді як звичайна сталь складається з заліза та 1%-го вуглецю. Тож, саме хром виступає своєрідним захисником металу від враження його корозією та появи іржі. Хром на повітрі окислюється киснем і утворює захисну плівку під назвою оксид хрому. Але цей захист виправданий, якщо виріб зі сталі знаходиться на звичайному повітрі та не піддається впливу екстремальних і агресивних факторів середовища. Як тільки умови стають жорсткішими, і сталь пошкодилася (подряпини, вм’ятини), вона потребує додаткового захисту: окислення і додаткових домішок, наприклад, молібдену, міді – це власне і є, свого роду, пасивування.
Отже, пасивування нержавіючої сталі – це процес занурення сталі в агресивне кислотне середовище, де хром додатково окислюється, а інші забруднення та дефекти усуваються. Цей процес покращує і очищає поверхню деталі.
Слід зазначити, що процес пасивування ніяк не впливає на естетичний вигляд виробу.
В першу чергу пасивування захищає сталь від корозії. Давайте більш детально з’ясуємо що це таке, і коли вона виникає?
Корозія – це повільне та тривале хімічне, електрохімічне чи фізико - хімічне руйнування металів та їх сплавів під впливом умов зовнішнього середовища. Вона буває:
- щілинна – виникає в місцях тривалого стикання металевих деталей;
- точкова або виразкова – виникає у місцях пошкодження захисної оксидної плівки;
- гальванічна – виникає за умови тривалого контаку нержавіючої сталі зі звичайним металом в середовищі, де проходить електричний струм; наприклад, сталь у морській воді;
- міжкристалічна – виникає, якщо метал піддавався дії високих температур до 500°С ; в результаті в кутах кристалічної градки сформувався карбід хрому, який зіпсував захисні властивості сталі на молекулярному рівні;
- ерозійна – виникає за умови руйнування оксидної плівки в умовах постійного знаходження сталі в абразивному середовищі.
Як виконати пасивування?
Процес пасивування насправді неважкий і його без зайвих труднощів можна провести в домашніх умовах.
Етапи пасивування:
- очищення, знежирення
- власне пасивування чи кислотна ванна
Очищенням не слід нехтувати, так як бруд, попавши в кисле середовище, утворює пухирці газу, які можуть зірвати сам процес пасивування, а в подальшому - стати предиктором корозійних змін.
Після ретельного очищення, виріб впевнено можна погрузити в ванну з кислотою. Сьогодні для пасивування широко використовують наступні речовини:
- азотну кислоту;
- дихроматом натрію;
- лимонну кислоту.
Сподіваємося, стаття була корисною, і Ви отримали відповіді на свої запитання.